ХУХА МОХОВИНКА

У кожного з нас є такі книжки або книжкові герої з дитинства, які хочеться пронести з собою в доросле життя, передати дітям і навіть онукам. Однією з таких літературних героїнь є маленька Хуха на ім'я Моховинка. Колись давно її придумав Василь Королів-Старий, і з того часу мила добра Хушка стала улюбленицею українських дітлахів. 

Казка «Хуха Моховинка» - одна з найсвітліших і найзворушливіших у збірці «Нечиста сила» В. Короліва-Старого.

Це зворушлива казка про вічне: добро і зло, самопожертву, вдячність і любов. Може виявитися, що історія про лісових «безхатченків» стане несподівано близькою у світлі сучасних подій в Україні та світі. У ліс, де живуть Хухи та інша «нечиста сила» (насправді-бо в Короліва-Старого вона геть не така «нечиста», як прийнято вважати) приходить Людина, а з нею - біда й небезпека. Маленька Моховинка втрачає дім і мусить шукати собі нове місце для зимівлі. Нічого кращого, ніж людське селище, а в нім - теплий хлів, вона, на жаль, не придумує. Хазяйнує, доглядає домашню худобину, навіть дружить із хазяйськими дітьми. Але ж ви знаєте, які стереотипи й упередження побутують поміж людей: аааа, НЕЧИСТА СИЛА! Геть її, і дітлахам заборонити дружити! (Тут також можна вловити паралелі з печальним сьогоденням, коли той, хто втрачає свій дім не по своїй волі, піддається цькуванню й гонінням.) Катарсис у читацькі серця приходить тоді, коли маленька Моховинка, допомагає в біді своєму кривднику. Адже її призначення як «нечистої сили» (а насправді - просто собі лісової невидимої істоти, Василь Королів-Старий своїх персонажів так і називає - «невидима сила») - допомагати людям, виводити їх на знайомі стежки, коли ті заблукають, рятує свого кривдника. Тут і християнське прощення, і любов, далеко не всім хрещеним властива