МОЄ СЕЛО - КРАПЛИНОЧКА НА КАРТІ
***
На правім березі Дніпра
Здаля видніється гора,
А біля неї на осонні
Розкинулись старі Заломи.
Легенда поміж нас живе,
Давно в минуле кличе, зве,
Малює в збудженій уяві
Ті дні, давно забуті, славні
І ожива козак Тарас,
Що заснував село до нас.
На морі видно байдаки
Пливуть завзяті козаки.
Великий луг сховавсь за обрій
Ген, там позаду, курені,
Лунають з вітром на перейми
Веселі реготи й пісні.
Тарас друзяк гарно приймав,
Горілку з медом подавав,
Пили, співали, танцювали,
Чобітьми куряву здіймали.
Із дна Дніпра жовтий пісок
В шапках, пеленах сорочок
Козаки з реготом носили,
Старались зо всієї сили.
А потім знову всі гуляли,
Тараса добре звеселяли,
З піску, що козаки носили
Заломів стародавніх схили.
В Заломах славні козаки
Листа Султану залюбки
Гуртом зібравшись, написали.
Художник Рєпін на картині
Майстерно все зафіксував
І нам нащадкам передав.
Боровик Галина Іванівна
Вищетарасівко моя...
Вищетарасівко моя,
красо Томаківського краю,
моїх батьків, дідів земля,
як маму, я тебе кохаю.
Усе тут дороге мені:
батьків оселя, рідна школа,
і золоті дитинства дні -
їх не забуть мені ніколи
Вищетарасівко моя,
село, легендами повите,
тут люди, як одна сім'я,
талановиті, працьовиті.
Тут колосяться щедро ниви,
у морі хвиля сива грає,
тут люди дружні і щасливі,
і про село тут кожен дбає.
А за селом над синім морем
розкинулись старі Заломи,
там козаки колись бували,
листа султану написали.
Тут вдячні бережуть нащадки
козацьку славу днів минулих,
про мужність лицарів відважних
ми не забули, не забули.
Поет Ганоцький звідси родом,
колись навчався в нашій школі,
у віршах земляків прославив,
свій край не забував ніколи.
Вищетарасівці гордяться
хоробрими односельчанами,
які у грізні дні війни
Вітчизну рідну захищали.
Юрій Артеменко, Богун і
Кравченко - відважні воїни,
за ратні подвиги свої
звання Героя удостоєні.
Вищетарасівко моя,
село, що на Дніпрових схилах,
тут дороге усе мені,
тут рідне все, близьке і миле.
До тебе повернуся я,
як птах, до тебе я прилину,
бо рідна ти моя земля,
моя мала ти Батьківщина.
Боровик Галина Іванівна